Психологічне консультування або психотерапія

Щоб Вам стало зрозуміліше, що таке психологічна допомога, і які види цієї допомоги бувають, розглянемо дві основні форми взаємодії між психологом та людиною, яка прийшла на психологічну консультацію.

Отже, виділяють два основні формати такого психологічного альянсу – психологічне консультування та психотерапію.

Консультування та терапію прийнято розділяти за глибиною аналізу прихованих, неусвідомлюваних процесів.

Психологічне консультування є однією з основних форм психологічної допомоги, орієнтованої на короткострокову взаємодію між психологом та клієнтом (10-15 зустрічей). У рамках консультації психолог допомагає клієнту розібратися у виниклих проблемах, ставить цілі та завдання для їх вирішення, а також пропонує конкретні стратегії дій. Психологічне консультування часто проводиться з питань адаптації, психологічної підтримки у стресових ситуаціях, вирішення конфліктів або ухвалення важливих рішень.

Психотерапія, у свою чергу, є більш глибокою і тривалою формою роботи з психологом, спрямовану на вивчення та зміну внутрішніх психологічних процесів клієнта, які можуть лежати в основі проблем, що виникають. У ході психотерапії психолог та клієнт спільно досліджують емоції, думки, поведінкові схеми та встановлюють зв’язок між минулими дослідами та нинішніми труднощами. Метою психотерапії є вивчення та зміна негативних переконань, поведінкових реакцій, розвиток навичок саморегуляції та побудова психологічного благополуччя

Потрібно помітити, що за одним і тим же словом «психотерапія» ховаються два значення, що дуже різняться :

• Перше — традиційне, медичне, що передбачає лікування людини, яка страждає на розлади психіки, або душевними недугами.
• Друге — психологічне, що розглядає психотерапію як процес допомоги людині, яка зазнає душевних страждань. Мета цього процесу – відновити душевну рівновагу.
  У медицині пацієнтові зовсім не обов’язково розуміти, що з ним відбувається, і відповідальність за результат лікування лежить на лікареві. Психологічна допомога, навпаки, полягає в тому, що психотерапевт (який психолог, а не лікар) створює такі умови, коли клієнт сам зможе прийти до усвідомлення джерела психологічного дискомфорту. І, зрештою, прийняти відповідальність за своє життя та свій душевний (та й тілесний) стан і змінитися відповідно, щоб почати жити більш повноцінно гармонійно. При цьому допомога психолога може виявитися дієвою лише у випадку, якщо людина (клієнт) насправді бажає усвідомлювати необхідність прийняття відповідальності.

Часто буває і так, що на консультацію до психолога приходять люди з переконанням, що психолог, як фахівець, як знавець людських душ, порадить, як треба вчинити, що треба зробити в тій чи іншій життєвій ситуації: тобто дасть «таблетку» на усі випадки життя. І в цьому простежується звичний у нашій культурі підхід (описаний вище) до вирішення проблем та частки власної відповідальності у її вирішенні. Адже так звично прийти до лікаря, розповісти йому, чим хворієш, а він пропише комплекс заходів щодо ліквідації хвороби. У психологічному ж середовищі це називається «нанесення поради».

Психологи не дають порад, як Вам чинити в тій чи іншій життєвій ситуації, а допомагають зробити свідомий вибір. Але, щоб досягти цього усвідомлення, необхідно ретельно розібратися в собі, своїх бажаннях, страхах та надіях, розвіяти ілюзії, які не дозволяють адекватно сприймати себе та інших та заважають жити повноцінно. У цьому полягає психологічна допомога. Такою бачиться основне завдання психологічного консультування та психотерапії.