«Не обставини життя роблять тебе нещасним, — так, вони можуть завдавати фізичного болю, але не страждань. Нещасним тебе роблять твої думки. Інтерпретації та історії, які ти собі вічно розповідаєш»
Е. Толле
EMDR (від англ. Eye Movement Desensitization and Reprocessing) – це метод психотерапії, який застосовується для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психологічних проблем. Основою EMDR є використання білатеральної стимуляції очима, такої як рухи очима чи звукова стимуляція, для допомоги клієнту обробити травматичні спогади та зцілити емоційні рани, пов’язані з цими подіями. EMDR також може бути ефективним при лікуванні тривожних розладів, фобій, депресії та інших психологічних проблем.
EMDR — є одним із найбільш ефективних методів психотерапії для лікування посттравматичного стресового розладу (ПТСР) та інших психологічних проблем, пов’язаних із травмами. Численні дослідження показали, що EMDR може значно зменшити симптоми ПТСР, такі як тривожність, страх, сновидіння, що повторюються, і флешбеки.
Свою методику Френсін Шапіро назвала «Технікою десенсибілізації та опрацювання травм рухом очей». Слово «десенсибілізація» можна перекласти як «зняття чутливості». Психотерапевти всього світу сьогодні на додаток до класичних методів використовують її в роботі з тими, хто пережив емоційну травму, сексуальне насильство, страх війни, став жертвою теракту, стихійного лиха, бачив смерть інших людей. Подібні ситуації виходять за межі звичайного досвіду людини. Якщо така травматична подія трапилася в момент, коли людина була особливо вразлива, її психіка не може самостійно впоратися з цим переживанням.
Через місяці і навіть роки його можуть переслідувати нав’язливі думки та тяжкі спогади. Їхні образи настільки яскраві, що людина щоразу відчуває реалістичність того, що відбувається: не просто згадує, а знову і знову відчуває той жах, біль страх і безпорадність. EMDR лише за кілька сеансів дозволяє покращити стан. Допомагає вона і при лікуванні різних фобій, залежностей, депресії, анорексії та навіть шизофренії на початковій стадії цього захворювання.
Протипоказань небагато: тяжкі психічні стани, деякі хвороби серця та очей.
Спрямований рух очей – основа цієї техніки.
Проведення EMDR починається з того, що пацієнт отримує інструкцію викликати в пам’яті чуттєві аспекти спогаду, тоді як психотерапевт здійснює латеральні рухи пальцем, викликаючи у хворого руху очних яблук.
Під час процедури психолог, що звернувся за допомогою, сидять навпроти один одного. Психолог, за допомогою руки, на якій сфокусується погляд, викликає рухи очей з певною частою і напрямком.
Якщо це викликає дискомфорт, до переробки інформації підключають слух або легкі стукіт по руках. Потім відбувається діалог, де відбувається оцінка зміни психологічного стану, потім процедура повторюється. Під час процедури фахівець контролює емоційний стан та є надійним «провідником» за негативними спогадами.
Крім цього, відбувається психосоматична оцінка впливу емоцій та усунення негативних відчуттів. Емоції переробляються до поступового ослаблення, при цьому відбувається своєрідне навчання, що допомагає використовувати їх надалі. Переробка негативних уявлень під час виконання вправ дозволяє позитивним, вселяющим упевненість емоціям і уявленням формувати нові образи, що веде виникнення більш адекватних форм поведінки.
Ефективність EMDR підтверджена як науковими дослідженнями, так і клінічною практикою, і цей метод широко застосовується практиками та фахівцями у галузі психотерапії по всьому світу.
Метод EMDR заснований на використанні природних біологічних способів переробки інформації, які має нервова система людини.
Суть методу полягає у штучній активізації процесу прискореної переробки та нейтралізації травматичних спогадів, а також будь-якої іншої негативної інформації, заблокованої в нейронних мережах мозку. В основі методу лежить модель прискореної переробки інформації, за якою у всіх людей існує особливий психофізіологічний механізм, який забезпечує підтримку психічної рівноваги (Шапіро, 1995). При активізації цієї адаптивної системи відбувається переробка будь-якої інформації, зокрема емоційної, що з стресовими подіями.
Ці процеси в нормі відбуваються у людини уві сні, на стадії так званого «швидкого руху очей» (фаза ШРО-сну: швидкий рух очей). Якщо з якихось причин інформаційно-переробна система блокується, переробки та нейтралізації травматичного досвіду не відбувається. При цьому негативна інформація як би «заморожується» і застигає на довгий час у нейронній мережі у своїй первісній (травматичній) формі. Ділянки мозку, які у незмінному вигляді травматичний матеріал, ізолюються з інших ділянок кори мозку. Тому адаптивна інформація не може зв’язатися з інформацією про травматичній події, що застрягла і відокремилася, а значить, не відбувається нового навчання.
Під впливом різних зовнішніх і внутрішніх факторів, що так чи інакше нагадують про травму, відбувається активізація ізольованої ділянки мозку, що призводить до вивільнення інформації, що зберігається в ній: образів, звуків, фізичних відчуттів, смаку, запаху, уявлень і переконань, пов’язаних з травматичною подією. При цьому людина начебто заново переживає всю гаму негативних емоцій та дискомфортних фізичних відчуттів. Таким чином, відсутність адекватної переробки призводить до того, що весь комплекс негативних переживань, пов’язаних з травмою, продовжує провокуватися поточними подіями, що може виявлятися у вигляді кошмарних сновидінь, нав’язливих думок, поведінки, вегетативних порушень тощо.