«Навіть щасливе життя не може бути без певної міри темряви, і слово ‘щасливий’ втратило б своє значення, якби його не врівноважувала печаль»
К. Густав Юнг
Якщо Ви відчуваєте потребу в психологічній допомозі, не варто цього лякатися: це не означає, що Ви божеволієте і, що оточуючі будуть показувати на Вас пальцем і думати, що Ви — «псих».
Поклавши руку на серце, напевно, кожна доросла людина змогла б пригадати ситуації (і не одну) коли відчувала таку сильну внутрішню напругу, що переставала справлятися самостійно, і тоді спадала на думку про те, що не обійтися без сторонньої допомоги.
Ми спокійно ставимося до того, що дитині необхідна психологічна допомога та підтримка: дитина в нашому розумінні істота слабка та беззахисна.
Однак у дорослому житті ми змушені долати безліч складних ситуацій, що вимагають крайньої напруги душевних і фізичних сил і коли цих сил не вистачає, ми відчуваємо себе безпорадними, як у дитинстві. Не дивно, що людина відчуває стан дистресу.
Саме собою почуття безпорадності здатне пригнічувати дорослу людину і діяти руйнівно з його самооцінку. Коли дистрес стає хронічним і розвиваються ті чи інші психічні симптоми, стає очевидним, що необхідно щось зробити.
Боротьба зі стресом може набувати різних форм: від відчайдушних спроб знайти спосіб «розслабитися» до пошуку допомоги та підтримки у близьких людей.
Звернення до близьких людей за підтримкою, на жаль, не завжди є ефективним. Справа в тому, що одного бажання допомогти виявляється недостатньо, а «поради» родичів, друзів та знайомих марні в ситуаціях, які потребують професійних психологічних знань та навичок надання психологічної допомоги.
Але ж кому може знадобитися психологічна допомога?
Взагалі, психологічні труднощі та проблеми можуть виникнути у будь-якої людини у певний момент життя. Це може стосуватися людей, які зіткнулися з труднощами у відносинах з оточуючими, які зазнають стресів на роботі, стикаються з втратою близьких, страждають від депресії або тривоги, а також стикаються з труднощами у самопізнанні та самовизначенні.
Однак, коли справа об’єктивно сягає потреби у професійній психологічній допомозі, часто виникає думка про те, що, мовляв, у собі можна розібратися самостійно без сторонньої допомоги.
«Сам собі психолог» — небезпечний міф, заснований на наївному побутовому уявленні про психологію. Професійний досвід психотерапевта показує, що у складних, заплутаних, які приносять емоційне страждання ситуаціях розібратися у собі самостійно практично неможливо. Це справедливо особливо для випадків, коли йдеться не просто про психологічні «проблеми», але про психічне захворювання, яке довгий час може перебувати в латентному стані. Тому психічні симптоми, що виявилися, необхідно ретельно дослідити і подумати про адекватне лікування.
Не варто нехтувати психологічною допомогою, якщо ви відчуваєте, що не можете самостійно впоратися з проблемами та емоціями, що виникли.
Важливо пам’ятати, що звернення до психолога не є ознакою слабкості, а, навпаки, кроком до самопізнання та самовдосконалення