«Фобії частіше пов’язані зі спотвореним сприйняттям небезпеки. Зміна цих когнітивних спотворень може допомогти людям подолати свої страхи та фобії»
А. Бек

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Страхи та фобії

Страхи та фобії — це поширені емоційні стани, які можуть суттєво обмежувати життя людини. Хоча страх є природною реакцією на загрозу, фобії є ірраціональними та надмірними страхами, які виходять за рамки адекватної реакції на ситуацію. Розуміння психологічної природи цих станів та використання психотерапевтичних підходів мають вирішальне значення для ефективного лікування та покращення якості життя людини.

Страх — це базова емоція, яка виникає у відповідь на загрозу. Він мобілізує ресурси організму для боротьби чи втечі, і таким чином відіграє важливу роль у виживанні. 

Однак, коли страх виходить за рамки нормальної реакції і стає хронічним чи надмірним, він може стати дезадаптивним, перетворюючись на фобію.

Фобії можуть розвиватися на основі різних факторів, таких як:

  • Особистий досвід: Травматичний досвід, особливо у дитинстві, може закласти основу розвитку фобій. Наприклад, у людини, яка пережила напад собаки, може розвинутись сильний страх перед усіма собаками.
  • Навчання через спостереження: Спостереження за тим, як інші люди реагують на певні об’єкти або ситуації з явним страхом, може сприяти розвитку фобії.
  • Когнітивні фактори: Негативні переконання та думки можуть сприяти підтримці страху та фобій. Наприклад, людина може перебільшувати ймовірність небезпеки чи катастрофічних наслідків.
  • Генетична схильність: Дослідження показують, що тривожні розлади та фобії можуть мати спадковий компонент, що робить деяких людей більш схильними до їхнього розвитку.

Фобії часто формуються через процес обумовлення, у якому нейтральний стимул (наприклад, висота) асоціюється з негативним досвідом (наприклад, падінням), що зумовлює розвитку стійкого страху. 

Цей процес може бути посилений уникненням лякаючих ситуацій, що не дозволяє людині зіткнутися зі своїм страхом та усвідомити його ірраціональність.

Також варто відзначити, що фобії можуть мати захисну функцію, служачи своєрідним «запобіжником», який попереджає про потенційні загрози. Однак, коли така реакція стає надмірною, вона починає заважати нормальному життю.

Психотерапія відіграє ключову роль у лікуванні страхів та фобій та фокусується на дослідженні несвідомих процесів та внутрішніх конфліктів, які можуть бути пов’язані з розвитком фобій. Це може включати аналіз дитячих спогадів, снів і відносин з оточуючими.
Психотерапія не лише допомагає знизити інтенсивність страхів та фобій, а й покращує загальну якість життя людини. Робота з терапевтом дозволяє клієнту краще зрозуміти свої емоції, навчитися керувати тривогою та розвивати навички подолання труднощів. Крім того, психотерапія допомагає людині стати більш стійкою до стресів і покращити свої міжособистісні стосунки.

Психологічна природа страхів і фобій складна і багатогранна, але психотерапія пропонує ефективні підходи до роботи з цими станами. Розуміння коренів страхів та фобій, а також використання перевірених терапевтичних методів, дозволяє людині повернути контроль над своїм життям, подолати ірраціональні страхи та покращити психічне здоров’я.

Деякі рекомендації у боротьбі зі страхами
  1. Не зациклюватися на негативних емоціях, перекрити їх приємними спогадами чи заняттями, які приносять задоволення. Реалізуватись у тих областях, які виходять у вас найкраще. У кожної, навіть найбоязкішої людини, завжди є поле впевненості – то простір, той час, ті обставини та умови, то справа, та людина – з ким, де і коли все виходить, все легко і ніщо не страшне.
  2.  Боротися варто зі страхом, і з його інтенсивністю. Чим більше бореться людина, бажаючи позбутися цих нав’язливих думок, тим більше вони опановують її. Зазнавати страху властиво кожній людині без винятку.
    Страх – найдавніша захисна відповідь всіх живих істот на небезпеку або її можливість. Як не парадоксально, але найкращий спосіб по-справжньому позбутися страху — це визнати, що вам буває страшно, і навчитися жити з цією думкою. Тому треба визнати свій страх і навіть поринути у нього, дозволити собі боятися. І незабаром ви помітите, що його інтенсивність поступово знижується.
  3. Фізична активність та вправи спалюють надлишок адреналіну.
  4. Прийняття себе. У тобі є все добре і все погане, будь-які якості, які тільки можна уявити. І зовсім позбутися того, що Юнг називав Тенью, не вдасться ніколи. Визнай себе єдиною душею – такою, що змінюється, розвивається і нескінченно різною за своїми проявами.
  5.  Ось ще одна важлива відповідь, що не розглядається в науковій літературі. Виявляється, наявність страху в душі та серці людини означає відсутність (або нестачу) кохання. «У любові немає страху, але досконале кохання виганяє страх, тому що в страху є мука» (1 Ін. 4, 18).