«Стрес — це не те, що з вами трапилося, а те, як ви це сприймаєте»
Г. Сельє

ПСИХОЛОГІЧНІ ПРОБЛЕМИ

Стрес

Стрес — це природна реакція організму на зовнішні і внутрішні подразники, яка допомагає адаптуватися до умов, що змінюються. У помірних дозах стрес може бути корисним, стимулюючи особистісне зростання та мотивацію. Однак хронічний стрес або надмірні рівні стресу можуть надавати руйнівний вплив на психічне та фізичне здоров’я.

Стрес можна визначити як стан підвищеної напруги, що виникає у відповідь на зовнішні або внутрішні виклики, які називають стресорами. Ці стресори можуть бути як фізичними (наприклад, травма чи хвороба), і психологічними (наприклад, соціальні чи емоційні проблеми).

Реакція на стрес регулюється центральною нервовою системою і включає активацію гіпоталамо — гіпофізарно — надниркової осі та симпатичної нервової системи. Це призводить до викиду гормонів стресу, таких як адреналін та кортизол, які готують організм до «боротьби чи втечі». Ця реакція важлива для виживання, але коли вона стає хронічною, вона може завдати шкоди організму.

  • Фізичне здоров’я: Хронічний стрес може призвести до різних фізичних проблем, включаючи серцево-судинні захворювання, порушення травлення, зниження імунітету, хронічні болі та проблеми зі шкірою. Високий рівень кортизолу також може сприяти набору ваги та розвитку діабету.
  • Психічне здоров’я: Постійний стрес часто супроводжується розвитком тривожних розладів, депресії, вигоряння та порушень сну. Стрес може погіршувати когнітивні функції, такі як пам’ять та концентрація, а також впливати на настрій та самооцінку.
  • Поведінкові зміни: Люди, які перебувають під стресом, можуть відчувати труднощі з самоконтролем, що проявляється у переїданні, зловживанні алкоголем або наркотиками, а також уникнення соціальних контактів та проблем на роботі.

Американські психологи Холмс і Рей розробили шкалу стресових ситуацій, в якій ранжували важливі життєві події за ступенем емоційної напруги, що викликається ними. Найвищим балом (100) у цій шкалі відзначено смерть близького родича. Далі за спадною слідують розлучення (75), тюремне ув’язнення (63), тяжка хвороба (53) і навіть великий борг (31). Дослідники вважають, що накопичення протягом 1 року напруги, що перевищує 300 балів, таїть серйозну загрозу для нашого душевного та навіть фізичного самопочуття.

Парадокс полягає в тому, що дана шкала включає і такі події, як весілля (50), народження дитини (39), визначне особисте досягнення (28), підвищення по службі (27), переїзд на нове місце проживання (20) і навіть відпустку (13). 

Таким чином, якщо ви протягом року зуміли закінчити університет, знайти роботу та нове житло, одружитися, з’їздити у весільну подорож і обзавестися потомством, то ваш особистий показник емоційної напруги починає “зашкалювати”, ризикуючи обернутися “нез’ясованим” роздратуванням та занепадом сил.

Отже, зрозуміло, що стрес — невід’ємна частина нашого життя. Він викликається будь-якими значними подіями — як прикро, так і приємними. І боротьба зі стресом означала б не лише уникнення сварок та невдач, а й відмову від особистих досягнень та життєвих радостей.

Основні джерела стресу

  • Робота: Робочі навантаження, невпевненість у завтрашньому дні, конфлікти з колегами та начальством, а також тиск на досягнення цілей – все це може спричинити стрес.
  • Особисті відносини: Проблеми у сімейному житті, розриви стосунків, конфлікти з друзями чи родичами часто спричиняють сильний емоційний стрес.
  • Фінансові проблеми: Борги, нестача коштів на основні потреби, страх втрати роботи – ці та інші фінансові труднощі можуть стати потужними стресорами.
  • Зміни у житті: Навіть позитивні зміни, такі як весілля або народження дитини, можуть бути джерелом стресу через необхідність адаптації до нових умов
    Ефективне управління стресом включає як зміна зовнішніх умов, і роботу з внутрішніми ресурсами організму.
  • Психотерапія допомагає людям виявляти та змінювати негативні думки та переконання, які посилюють стрес. Вона також навчає ефективних способів вирішення проблем та управління емоціями.
  • Техніки релаксації: Медитація, глибоке дихання, прогресивна м’язова релаксація та йога – це методи, які допомагають знизити рівень стресу, розслабити тіло та заспокоїти розум.
  • Фізична активність: Регулярні фізичні вправи сприяють зниженню рівня кортизолу та підвищенню рівня ендорфінів, покращуючи загальне самопочуття.
  • Соціальна підтримка: Спілкування з близькими людьми, участь у групах підтримки або консультації з психологом можуть допомогти знизити рівень стресу та покращити емоційний стан.
  • Управління часом: Розробка навичок планування та розміщення пріоритетів допомагає зменшити стрес, пов’язаний з навантаженням обов’язками та дедлайнами.
  • Здоровий спосіб життя: Правильне харчування, достатній сон та відмова від шкідливих звичок сприяють загальному зміцненню організму та його здатності справлятися зі стресом.