«Коли ми починаємо ставитися до своїх внутрішніх частин з цікавістю та співчуттям, а не з осудом, ми можемо розкрити їхні справжні наміри та ролі»
Р. Шварц

МЕТОД

Системна Сімейна терапія субособистостей (IFS)

Терапія внутрішніх сімейних систем (Internal Family Systems, IFS) – це метод психотерапії, розроблений у 1980-х роках американським психотерапевтом Річардом Шварцем. IFS ґрунтується на ідеї, що наша психіка складається з безлічі частин чи субособистостей, кожна з яких виконує свої функції та може мати різні бажання, переконання та емоції. Ці частини можуть взаємодіяти між собою як члени сім’ї, і іноді вступати в конфлікти.

Основний принцип IFS у тому, що це частини перебувають взаємозалежні друг з одним і усвідомлюються з допомогою терапевта.
Мета терапії — допомогти клієнту дослідити та зрозуміти свої різні частини, прийняти їх та налагодити гармонійні відносини між ними.

IFS допомагає людям вирішити внутрішні конфлікти, подолати травми та обмежуючі переконання, а також розвивати самоспівчуття та покращувати самовизначення. Клієнти вчаться усвідомлено взаємодіяти з різними частинами себе, розвивати емпатію та співчуття до себе та інших.

IFS також передбачає, що кожна частина має позитивний намір і захисну функцію, навіть якщо ця частина проявляється через шкідливу поведінку чи переживання. 

Мета терапії – допомогти клієнту зрозуміти та прийняти цю захисну функцію та знайти більш адаптивні способи задоволення її потреб.

Основні принципи IFS

  1. Множинність психіки: IFS стверджує, що людська психіка не є однорідною, а складається з безлічі частин, кожна з яких виконує свою функцію. Ці частини може бути як підтримують, і викликають внутрішній конфлікт.
  2.  Self (Я-концепція): В IFS важливою концепцією є Self (або істинне «Я»). Селф — це центр особистості, який має мудрість, співчуття і здатність піклуватися про всі частини. У терапії Селф вважається здатним налагодити взаємовідносини між частинами, допомагаючи їм зцілюватись.
  3. Функції елементів: Частини нашої психіки виконують різні функції:
    Менеджери: Ці частини намагаються запобігти болю або травмі, контролюючи нашу поведінку та емоції. Вони підтримують порядок та стабільність.
    Пожежники: Ці частини активуються в моменти кризи або сильного емоційного болю. Вони можуть використовувати крайні або навіть деструктивні методи для придушення або відволікання від болю.
    Вигнанці: Ці частини зберігають травматичний досвід і біль, від яких людина намагається віддалитися. Вигнанні часто викликають вразливість і страх.
  4. Гармонізація та зцілення: Основна мета IFS – допомогти частинам взаємодіяти гармонійно, щоб Self могло керувати їхньою роботою. Це досягається через процес «розпізнання», «поділу» та «реінтеграції» частин, що допомагає звільнити їх від деструктивних ролей та відновити внутрішній баланс.

Терапія IFS включає декілька ключових етапів:

  • Ідентифікація частин: Клієнт разом з терапевтом досліджує та називає різні частини своєї психіки, визначаючи їх функції та вплив на поведінку та емоційний стан.
  • Встановлення відносин із частинами: Терапевт допомагає клієнту встановити контакти з кожною частиною, виявляючи до неї співчуття й інтерес. Це дозволяє краще зрозуміти мотивацію та страхи, які рухають цими частинами.
  • Лікування елементів: Коли покупець розуміє травму чи біль, що зберігається вигнаними частинами, починається процес лікування. Self клієнта, знаходячи провідну роль, може допомогти цим частинам позбутися болю і зайняти більш конструктивні позиції у системі.
  • Інтеграція: Частини, які пройшли процес лікування, інтегруються в систему, займаючи гармонійні та підтримуючі ролі. Це призводить до загального поліпшення психологічного стану та підвищення внутрішньої гармонії.

Переваги IFS

• Глибоке саморозуміння: IFS допомагає клієнтам краще зрозуміти свої внутрішні конфлікти та емоції, що сприяє глибшому самопізнанню.
• Емпатія та співчуття: Метод розвиває здатність до співчуття не лише до себе, а й до інших, що покращує міжособистісні стосунки.
• Ефективність у різних проблемах: IFS показав свою ефективність у роботі з травмами, тривожними розладами, депресією, залежностями та іншими психічними розладами.

Дослідження показують, що IFS ефективний у лікуванні посттравматичного стресового розладу, депресії, тривожних розладів, залежності, а також у підвищенні самооцінки та розвитку особистісного зростання.

Терапія внутрішніх сімейних систем (IFS) — це сильний інструмент для особистісного зростання та лікування. Вона допомагає клієнтам налагодити відносини зі своїми внутрішніми частинами, відновити внутрішній баланс і набути справжнього почуття добробуту. Цей метод особливо корисний для тих, хто стикається з внутрішніми конфліктами або відчуває, що частини їхньої психіки заважають повноцінному життю.